Звільнення та порядок поновлення на роботі

Трудове законодавство в України виписано досить «демократично» для працівника і «просто так» звільнити доволі важко.

Припинення взаємовідносин, зокрема, врегульовано Кодексом Законів про працю (надалі – КЗпП). А саме, статтями 36-45. Детально зупинюсь на кожній з підстав в подальших дописах та статтях, а наразі сконцентруємо увагу на основних аспектах звільнення з ініціативи роботодавця. Тобто, коли особу звільняють, але працівник не погоджується із цим і прагне поновитись на роботі.

На час дії воєнного стану в нашій державі, діє Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який трохи розв’язує руки роботодавцю. Однак, відповідно до статті 40 КЗпП, основними підставами для звільнення є:

1) зміна в організації виробництва і праці, скорочення штату працівників;

2) певні невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи;

3)систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором;

4) прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності (хвороби);

6) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

7) крадіжка на роботі;

Це не всі підстави, але основні.

Я би з цього списку виділив би як найпопулярніші – це прогул та зміна умов праці.

Щодо прогулу, в разі якщо вважаєте таку підставу незаконною, то звісно, необхідно довести, що особа виконувала свої трудові обов’язки і, особливо якщо обов’язки пов’язані з постійними роз’їздами, пересуваннями по місту (іншій місцевості), бажано якнайбільше зібрати доказів виконання саме трудових обов’язків. Це можуть бути будь-які документи: накладні, підписані договори, протокол проведених переговорів тощо. Будь-що, що може підтвердити присутність в тій чи іншій місцевості саме з підстав трудової необхідності.

Звісно, бажано засвідчити це все безпосередніми показами свідків в суді, які зможуть засвідчити, що в момент який роботодавець вважає прогулом, Ви виконували покладені на Вас обов’язки, а не просто пили каву.

Якщо ж у Вас є закріплене місце роботи, а можливо і пропускна система на підприємстві, – будь-яке відлучення має бути погоджено з керівником (бажано, письмово. Або, хоча б електронною поштою. Або, будь-яким іншим чином (мессенджери, скріпи тощо)). В такому випадку довести незаконність звільнення за прогул буде простіше, а зібрані докази зможуть слугувати допоміжними інструментами при доведенні незаконності підстав звільнення в суді.

Щодо змін в організації праці. Тут Верховний суд сформував позицію, що під змінами в організації виробництва і праці варто розуміти об’єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, за загальним правилом, впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних та соціальних показників, запобігання банкрутству і масовому вивільненню працівників та збереження кадрового потенціалу в період тимчасових зупинок у роботі, створення безпечних умов праці, поліпшення її санітарно-гігієнічних умов.

Тобто, не просто зміна форми офісу або столів у переговорній кімнаті. Має бути дійсно підтверджена зміна умов праці, які чітко відрізняються від попередніх. Так само і скорочення штату має бути зафіксовано в усіх Наказах/розпорядженнях роботодавця.

Якщо підозрюєте, що справа йде до незаконного звільнення, без вагань звертайтесь до контролюючого органу – Державної Служби з питань праці (Держпраці). За наявності порушень, даний орган дійсно реагує на звернення.

І основне. Все фіксуйте документально. Слова та покази під присягою в суді – це аргумент. Але, якщо ці аргументи будуть підтверджені документально, суду буде простіше прийняти рішення на Вашу користь.

І ДУЖЕ ВАЖЛИВО! Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення, працівник має право звернутися до суду в МІСЯЧНИЙ строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. Тому, зволікати немає часу. А якщо потрібна допомога в трудовому праві, – команда Компанії «ЮРДЕФЕНДЕР» завжди професійно Вам допоможе. Звертайтесь, заповнивши форму на сайті або за нашим контактним телефоном.